Герої Радянського Союзу – уродженці Хмільницького району.
Герасимчук Давид Іванович.
Народився в с.Великий Остріжок 15 травня 1916 року. Навчався у Великоостроожецькій школі. Після закінчення місцевої семирічки у 1936 року навчався у Закавказькій об’єднаній школі м.Тбілісі.
На фронті з 22 червня 1941 року. У 1942 році закінчив військову академію ім.Фрунзе. Воював на Західному, Сталінградському і ІІІ Білоруських фронтах.
На початку квітня 1945 року зі своїми солдатами штурмував Кенісберг. Опір був страшенний, щоб здійснити переправу загинуло б багато солдат. Тоді Герасимчук зі своїми бійцями заходить в тил, де вже була здійснена переправа. Вдарує з тилу і захоплює в полон 200 німецьких солдатів.
За зразкове виконання бойових завдань в боротьбі з німецько–фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм наказом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року Герасимчуку Д.І., як командиру 88-ї гвардійської стрілецької Севастопольської дивізії, підполковнику присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Також нагороджений орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І ст..Звання отримав у 28 - річному віці.
В 1957 р. Давид Герасимчук пішов у відставку, поселився у м.Житомирі, де й помер в 1978р..
Герасимчук Давид Іванович //Червоний прапор.- 1984.- 30 берез.
//Овеянные славой имена: Герои Сов.Союза уродженцы Винниччины /[Барабан В., Воронюк, Гненный Н.К. и др.; Редкол.: Буртяк Г.Я. ( отв. Ред) и др.; Вступ. ст. А.Нехаевского].- 2- е изд., перераб. И доп.- Одесса: Маяк, 1989.- с.69
//Дорош М. …А пам’ять жива.- Вінниця: О.Власюк, 2005.-с.36
Вічна слава полеглим , вічна шана живим// Життєві обрії.- 2009.- с.4-5
Олійник Вадим Клавдійович
Народився в с.Клітенка 20 листопада 1922року. Закінчив школі, працював у рідному колгоспі. У 1940 році призваний на військову службу. Закінчив Бакинське училище зенітної артилерії в 1941 р.. Воював на Калінінському, 1-му Білоруському фронтах.
Завдання полягало втому , щоб блокувати ворожий гарнізон і не допустити прориву в районі с.Дубово на Волині ворожих танків і літаків. Він виконав наказ - ціною життя була отримана позиція.
За зразкове виконання бойових завдань в боротьбі з німецько- фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 серпня 1944року Олійнику В.К., як командиру 2-ї батареї 1991 –го зенітного – артилерійського полку 64-ї зенітної дивізії її, старшому лейтенанту Олійнику В.К. посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Звання отримав у 22 –х річному віці.
Його іменем названі вулиці міста Хмільника та Ковеля.
Вадим Клавдійович Олійник //Червоний прапор.- 1984.- 6 квіт.
//Овеянные славой имена: Герои Сов.Союза уродженцы Винниччины/[ Барабан В., Воронюк, Гненный Н.К. и др.; Редкол.: Буртяк Г.Я. ( отв. Ред) и др.; Вступ.ст.А.Нехаевского].- 2- е изд., перераб. И доп.-Одесса: Маяк, 1989.- с.185
//Дорош М. …А пам’ять жива.- Вінниця: О.Власюк, 2005.-с.37
Вічна слава полеглим , вічна шана живим// Життєві обрії.- 2009.- с.4-5
Порик Василь Васильович
Народився в с.Соломирка 17 лютого 1920 року. Після закінчення школи навчався у Бобринецькому сільськогосподарському технікумі. З 1938 року курсант Одеського піхотного училища ім.Ворошилова, згодом переводять в Ахтирське, потім у Харківське військове училище.
В перший день війни Великої Вітчизняної війни, лейтенант В.Порик виїхав на фронт у район Львова. Попав в оточення , як військово – полонений був відправлений спочатку у Вінницю, а звідти – у Францію в департамент Па-де- Кале , у вугільний район, табір Бомон – ан – Артуа.
В таборі встановив зв'язок з учасниками Руху Опору, після втечі з табору створив партизанський загін. Воював з липня 1943 року на півночі Франції. Загинув 22.07.1944р. під час виконання бойового завдання. Похований в м.Енен – Льєтарі, Франція. Національний герой Франції.
За героїзм і мужність проявлені в боротьбі проти німецько – фашистських загарбників в період Другої світової війни , Указом Президії Верховної Ради СРСР нагородила лейтенанта В.Порика від 21 липня 1964 року посмертно званням Героя Радянського Союзу. Також нагороджений орденом Леніна.
Вперше про В.Порика дізнались у 1959 році , опублікувавши в журналі «Советский воин» лист соратника Фернада Арса.
Його іменем названі вулиці міст Хмільника , Вінниці, Києва та в с.Порик. Село Соломирку, де народився Василь Порик перейменовано в с.Порик . В селі знаходиться музей та пам’ятник В.Порику.
Його ім’я викарбовано на стіні Арраскої фортеці серед імен учасників руху Опору.
//Сахневич Л., Воронюк А. Сяйво Золотих Зірок.- Одеса,1970.-с.158- 161
//Овеянные славой имена: Герои Сов.Союза уродженцы Винниччины/[ Барабан В., Воронюк, Гненный Н.К. и др.; Редкол.: Буртяк Г.Я. ( отв. Ред) и др.; Вступ.ст.А.Нехаевского].- 2- е изд., перераб. И доп.-Одесса: Маяк, 1989.- 312 с.
Вічна слава полеглим , вічна шана живим// Життєві обрії.- 2009.- с.4-5
Дьяконов Б. Був в’язнем Бомона//Комсомольське плем’я.- 1988.- 19 листоп.
Порик Василь Васильович //Червоний прапор.- 1984.- 25 квіт.
СИРОТЮК СЕРГІЙ НАУМОВИЧ
24.05.1919, с. Уланів, тепер Хмільницького району – 1982р., Кишинів
Після закінчення Уланівської школи працював друкарем на Одеській поліграфічній фабриці № 6. В рядах Радянської Армії з 1939 року. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941р. В 1943 році закінчив кулеметне училище. Воював на Калінінському, Воронезькому, 1- му, 2- му, і 4 – му Українському фронтах.
« Під час наступальних бойових операцій на знищення оточеного угрупування противника в Будапешті в кровопролитних, важких вуличних боях 25 грудня 1944 по 18 січня 1945 року гвардії капітан Сиротюк очолив стрілецький батальйон, виявивши винятковий героїзм і майстерність в умінні командувати батальйоном і знищувати ворога.
Завдяки вмілому і продуманому керівництву батальйон, відбиваючи численні контракти противника, у важких вуличних боях при наявності барикад і мінних полів з великим насиченням танків і самохідних гармат, де кожна будова являла собою опорний пункт, в безперервних вуличних боях пройшов 16 кілометрів і 17 січня 1945 року першим оволодів парламентом у Будапешті…»
За зразкове виконання бойових завдань в боротьбі з німецько – фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм Президія Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945р. нагородила командира стрілецького полку Станіславської дивізії Сиротюк С.Н. званням Героя Радянського Союзу. Звання отримав у 26 –ти річному віці.
В 1949 р. Сергій Наумович закінчив військову академію ім.. М. Фрунзе.
З 1974 року полковник запасу, прожив у м. Кишиневі. Помер у 1982році.
//Сахневич Л., Воронюк А. Сяйво Золотих Зірок.- Одеса,1970.-
//Овеянные славой имена: Герои Сов.Союза уродженцы Винниччины/[ Барабан В., Воронюк, Гненный Н.К. и др.; Редкол.: Буртяк Г.Я. ( отв. Ред) и др.; Вступ.ст.А.Нехаевского].- 2- е изд., перераб. И доп.-Одесса: Маяк, 1989.- 312 с.
//Дорош М. …А пам’ятьжива.- Вінниця: О.Власюк, 2005.-с.40
Сиротюк Сергій Наумович//Червоний прапор.- 1984.- 4 трав.
СТОЛЯРЧУК ФЛОР ОСТАПОВИЧ
18. 08. 1906, с. Сальниця, нині Хмільницького району – 14.07.1944, с. Підбереззя Горохівського району Волинської області
Після навчання у Сальницькій школі працював в Уланівському райкомі комсомолу . З 1928 по 1930рр. служив у армії. В 1935 р. закінчив курси командного складу, бригадну політшколу. Брав участь у боях з білофінами, в подіях на Західній Україні 1939 року. З червня 1941 року – учасник Великої Вітчизняної війни. Воював на Південно – Західному, Степовому, 1- му Українському фронтах. Начальник політвідділу 150-ї танкової Києво – Коростенської бригади ордена Суворова.
14 липня 1944 року бригада Флора Столярчука отримала завдання форсувати Західний Буг та отримати позиції . В одній із сутичок Флор Євстафійович був смертельно поранений.
Похоронений в м. Луцьку в братській могилі. За зразкове виконання бойових завдань, стійкість і героїзм Ф. О. Столярчуку ( посмертно) 23 вересня 1944р., як начальнику політвідділу 150 – ї окремої танкової Києво – Коростенської ордена Суворова бригади, гвардії полковнику присвоєно звання Героя СРСР. Звання отримав у 38 - ми річному віці.
Його іменем названо вулиці у м. Хмільнику, Сальниці, с.Горохові Волинської області , встановлені дошки.
//Сахневич Л., Воронюк А. Сяйво Золотих Зірок.- Одеса,1970.-с.20
//Овеянные славой имена: Герои Сов.Союза уродженцы Винниччины/[ Барабан В., Воронюк, Гненный Н.К. и др.; Редкол.: Буртяк Г.Я. ( отв. Ред) и др.; Вступ. ст. А.Нехаевского].- 2- е изд., перераб. И доп.-Одесса: Маяк, 1989.- с.253-255
//Дорош М. …А пам’ять жива.- Вінниця: О.Власюк, 2005.-
