Археологія Хмільницького краю

 

  Спершу за зброю служили їм руки, і нігті, і зуби
І каменюки, й дрюки- обламані в лісі гілляки.
Полум'я , потім — вогонь, як лише стали людям відомі,
Тут і заліза властивості, й міді спливли на поверхню;
Міді — спочатку, а потім заліза був пізнаний вжиток..

Лукрецій Каром ( І ст. до н.е. Римський філософ).

     Кожен із нас може вибрати собі друзів, роботу, навіть, історію, але ніхто не може обрати свій родовід. Тому , що народившись ми продовжуємо рід прадідів. Щоб нами гордились та шанували нащадки ми повинні знати і зберегти історію свого народу, своєї Батьківщини.


Скіфскі кургани
V-IV ст до н.є.
с. Білий Рукав (фото 1982 р.)

      Чи замислювались ми над тим, коли на території Хмільницького краю появились перші люди — наші пращури? Якими ж вони були наші попередники, що можуть розповісти про них краєзнавці, історики? На сьогодні одним із найстарішим поселенням вважається поселення палеоліту віком 15- 10 тисяч років поблизу с.Колибабинці.      Наступна подорож перенесе нас у Трипільську цивілізацію поселення яких знаходиться на території сіл Березна (ІІІ тис. до н.е.), Голодьки (ІІІ тис. до н.е.), Курилівка (ІІІ тис. до н.е.), Пагурці (ІУ — ІІІ тис. до н.е), Широка Гребля (ІУ- ІІІ тис. до н.е.).
     Побувати в епоху бронзи ми зможемо у селах Вербівка ( ХІІІ- ІХ ст. до н.е), Воронівці (ХІ-ІХ ст. до н. е.), Курилівка — городище ( ХІ - ІХ ст. до н. е.). Найбільшим дослідженнями періоду епохи бронзи була археологічна експедиція, яка проводилась у 1949 -1950 роках у с.Сандраки. Доречно - це перші археологічні розкопки у Хмільницькому краї.
     В залізний вік ми переносимось у села Великий Остріжок поселення черняхівської культури ІІ-ІУ ст. н.е., с.Воронівці поселення пеньківської культури УІІІ -ІІІ ст. до н.е. , с.Голодьки поселення черняхівської культури ІІІ-ІУ ст. н.е., с.Зозулиниці поселення черняхівської культури ІІ-ІУ ст. н.е., с.Кривошиї поселення зарубинецької культури ІІ ст. до н.е. -ІІ ст. н.е., черняхівської культури (ІІст.- ІУст.н.е.), с.Крутнів поселення черняхівської культури ІІІ- ІУ ст. н.е., с.Курилівка поселення черняхівської культури ІІІ — ІУ ст. н.е., с.Малий Митник поселення черняхівської культури ІІІ- ІУ ст. н.е., с. Митинці поселення черняхівської культури ІІІ — ІУ ст. н.е., с.Морозівка поселення черняхівської культури ІІІ- ІУ ст.н.е., с.Пагурці поселення черняхівської культури ІІІ -ІУ ст. н.е., с.Рогинці — поселення черняхівської культури ІУ — ІІІ ст. до н.е., с.Ступник поселення раннього залізного віку У- ІІІст. до н.е. Та черняхівська культура ІІ-ІІІ ст. н.е., с.Сьомаки — поселення черняхівської культури ІІ-ІУ ст. н.е., с.Філіопіль поселення черняхівської культури ІІІ -ІУ ст.н.е., с.Чеснівка поселення черняхівської культури ІІ- ІУ ст. н.е., с.Широка Гребля поселення черняхівської культури У -ІІІ ст . до н.е..

Поселення пізньої бронзи
XIII-IX ст. до н.є.
с. Березна (фото 1982 р.)

Черняхівське поселення
III-IV ст. до н.є.
с. Філіополь (фото 1982 р.)		      Однією з найбільших цінностей доби заліза є печатка- гема, яка відома як готська царська гема. Стародавній амулет з магічним словом “АБРАКАС” написаний грецькими буквами, що в літературному значенні сховано число 365, рівне числу днів у році. З другої сторони зображена єгипетська богиня Ізіда — богиня родючості води, вітра, символ жіночості, сімейної вірності та безсмертя. Перед нею стоїть бог Анубіс — покровитель умерлих, він зображений у вигляді шакала. Всього на сьогодні таких гем дві, одна із них у Петриківцях .
     У 1992 -1993-1994 роках у с.Петриківцях велись розкопки . Під час роботи археологи натрапили на одне з найдавніших захоронень, які датуються ІІІ- ІУ ст. н.е. .Захоронення були заможних людей . Про це свідчать срібні фібули , срібний амулет, скляні прясла, намисто, срібна монета , на одному боці вибито портрет римського імператора , на другому боці напис “ЙОВІТАС АВГ” (Юпітер святий). історики припускають, що це захоронення одного з готських племен. На сьогодні у с.Петриківцях найбільше поселення черняхівської культури у Європі.
Словянське поселення
VIII-IX ст н.є.
с. Широка гребля (фото 1982 р.)

Всього у Хмільницькому краю виявлено близько 75 археологічних пам'яток.

 

Археологічні офіційні дослідження та розвідки велись:
1. 1949 -1950 рр. в районі с.Сандрак Верхньобузькою археологічною експедицією проводились розкопки ;
2. 1956р. в урочищі “Кам'яний яр” с.Сандрак проводились археологічні дослідження ;
3. у 1980 -х роках проводилась археологічна розвідка доцентом Вінницького педагогічного інституту П.І.Хавлюком ;
4. у 1988 р. біля Курилівка зафіксоване трипільське поселення;
5. з 1990 -1994 рр. проводились археологічні дослідження у с.Петриківці працівниками Вінницького краєзнавчого музею Б.І.Лобаєм та С.О.Гусєв.