ХМІЛЬНИЦЬКА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

 

 

 

 

Нехай мудрість
газети об’єднує
громаду

( До 80- річчя Хмільницької газети
« Життєві обрії »)

 

     80 років тому, в квітні ,на території нашого краю з’явився перший номер Хмільницької газети. Як кожна людина має свою долю, так і газеті судився життєвий шлях, адже це не просто солідний вік - це майже епоха. Історія на превеликий жаль не зберегла перші випуски газет та імена хмільницьких журналістів. Закрита у період Великої Вітчизняної війни , вона світлим променем продовжила своє життя з 3 вересня 1944 р., сповістивши про відкриття 55 шкіл у місті(2) та районі для 282 наймолодших і 8000 дітвори. На протязі 1944-1945 рр. вона вірою та надією служила людям, саме тут були надруковані оперативні зведення від Радянського Інформбюро .Кожний номер був довгоочікуваним та бажаним, адже на фронтах були діди, батьки та сини. До цих випусків ніхто не був байдужим – газета інформувала не тільки про хід битв, але і прославляла героїв війни і тилу.

     Тираж сягав до 450 одиниць, коштував 15 коп і називалась газета «Прапор Перемоги». На той час виконуючим обов’язки головного редактора був П.Зелінський .

     Наступний номер газети проінформував про обов’язкову постанову Виконкому Районної Ради Депутатів трудящих «Про санітарну чистку м.Хмільника та населених пунктів Хмільницького району». Саме з нашої газети ми знаємо про відбудову міста та району, про села Сидориха, Озерянка, Слобода, Вугринівка, які сьогодні є частиною Хмільника. З захопленням гортаючи пожовклі сторінки районки, спостерігаєш, як вчителі краю внесли на побудову танкової колони «Колгоспник Вінниччини» двохтижневий заробіток -40000 крб. Естафету підхопили робітники і службовці, зібравши-51333 крб. та колгоспники с.Війтівці. Сума грошей за січень 1945 р., які отримала танкова колона «Колгоспник Віннниччини» становила 15782 крб., а також 20463 облігаціями держпозик .

     Привертає увагу стаття за 10 вересня 1944р. про молотильниць с.Порубинці, які вручну «виконали хлібопоставки на 80%, а 20 дружин фронтовиків намолочували ціпами за день 2,5 – 3 тони зерна, кожна з яких обмолочувала 90-105 снопів».

     Назавжди історичною довідкою стане стаття Х.Сохно про розстріл хмільничан у п’ятницю 9-го січня 1942 року. «У цей день загинуло 6800 мешканців Хмільника. Картина була настільки жахливою, що вагітні жінки родили біля ями…».

     Газетним рядком в скарбницю краю увійде повідомлення лікаря А.Мисуріна про відкриття 18 вересня 1944року та відбудову водолікарні вартість курсівки до 300 крб..Газета в ті роки відображала не тільки практично всі події району та міста, але й розповідала про простих людей , які піднімали господарство розрухи. Хмільничанка Чапчікова , яка працювала на овочесушільному заводі, була нагороджена Сталіним орденом «Перемоги».

      Викликають захоплення ті статті, які висвітлюють відбудову культури в краї, передбачені витрати на відбудову міського парку -15000крб.. З 1 по 10 грудня 1944 року в кінотеатрі міста проводився колгоспний кінофестиваль. А в селі Клітище збереглось на той час близько 800 примірників книг, про що свідчить стаття за 10 липня 1947 року.

     Привертає увагу той факт , що у 1944році було організовано реалізацію квитків четвертої грошово - речової лотареї, кошти з якої йшли на воєнні потреби. Найбільше лотерей було розповсюджено у селі Качанівка (30 тис.крб.).

     Після воєнних лихоліть з почуттям патріотизму висвітлювались розповіді про другу світову війну. Спогади, роздуми, історія – все закарбувалось на сторінках районки.

     1945 рік. Газетними публікаціями було повідомлено про перемогу у Великій Вітчизняній війні, про відбудову в краї, про соціалістичні змагання, вирішення сівби ранніх ярових.

     З 1 липня 1945 р. у Хмільницькому часописі розпочались подаватися метеорологічні дані: у червні місяці було 11 дощових днів, максимальна температура + 28,4 градуси, опадів - 41,3 міліметра ,тобто 33040 відер води на гектар.

     В той же час розпочала друкуватись рубрика,яка розповідає про історичних , видатних людей не тільки України , а й всього світу. В рубриці «Пам’ятаймо наших великих предків» хмільничани ширше знайомились про О.Суворова, О.Невського, У.Кармелюка, Б.Хмельницького та ін..

     1946 рік. Цей рік закарбував в історію будівництва електростанцій по селах району. Майже у кожному номері газети гостро піднімалось це питання .

     Доречно відзначити , що День преси відзначали 5 травня.

     Зі сльозами на очах ми читаємо про хмільничан, які віддали своє життя на фронтах Великої Вітчизняної війни, подяка батьків за піклування за могилами синів, батьків та рідних які загинули на нашій Хмільницькій землі.

     Як сьогодні, так і тоді, газета знайомила населення з кандидатами до Верховної Ради СРСР, Ради Національностей Верховної Ради СРСР та про післявоєнні вибори, які проходили 10 лютого 1946 року. Висвітлювались зустрічі з виборцями та вісті з виборчих дільниць.

     З статистичних даних ми дізнаємось:

     1944 рік –назва газети «Прапор Перемоги», ціна 15 коп., тираж 450, в.о. редактора П.Зелінський;

     1945 рік - тираж 1500, назва газети «Прапор Перемоги», в.о. редактора П.Зелінський;

     1947 рік, тираж - 2500 примірників, редактором з 1944 року до 1 лютого 1948р. був П.Зелінський;

      з 5 лютого 1948 року редактор Степаненко І.;

     «Прапор Перемоги» називалась газета до 1950 - х років; «Прапор Сталіна» до середини 1950- х років ; «Хмільницька зоря» у 1960 -і роки;

      1976 р. – тираж газети сягав до 12000, редактором був І.Доніч;

     1981 р. тираж близько 12438 примірників, редактором газети був А.Михайлик, газета коштувала 2 коп.;

     1985 р.- редактором був А.Михайлик , ціна примірника 3 коп.;

     1990 ті роки тираж близько 11000,ціна 6 коп.;

     1995 р.- ціна 7000 крб., тираж 3364, редактор А.Михайлик.;

     2000 рік – редактор газети П.Околодько;

      назва «Червоний прапор» -1962-1991рр.;

     «Життєві обрії» з 1991-го року;

     2007 рік - тираж 3100;

     2010 рік – тираж 2440.

     Але якби не мінялась назва газети та статистичні дані, вона завжди залишалась з хмільничанами і в тривожні, і в радісні часи. На її сторінках відображались всі події України, світу , а найголовніше - події нашого краю. Газета розповідала про Героїв Соціалістичної праці та Радянського Союзу, соціалістичні змагання, виконання п’ятирічок, про простих трударів та видатних уродженців краю, перебування визначних людей,про трудові колективи та людей , яких ми знаємо. Ми разом з районкою подорожували по унікальних та історичних місцях, побували на відкриттях пам’ятних знаків та пам’ятників, вшановували наших героїв, знайомилися з художниками, майстрами - умільцями, закохувалися у поетичне слово земляків та доторкались до хмільницьких святинь. Продовжуючи, збагачувати кращі традиції газетярів минулих літ , районка і надалі виконує свою гуманітарну місію: самовіддано служить своїм землякам – з енергійністю, самовіддачею, результативністю .

     Сьогодні «Життєві обрії»- одне з найавторитетніших видань у нашому краї. Працівники редакції та позаштатні кореспонденти вірні своєму журналістському обов’язку .Вони творять історію нашого краю, закладаючи надійний фундамент майбутньому поколінню. Не одне покоління виросло з газетою. Майбутнє покоління буде знати про нас саме з літопису «Життєвих обріїв».

     Адже наше сьогодення – це майбутня історія, яку закарбує газета на своїх сторінках.