Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю світова спільнота відзначає 5 травня. Метою Дня боротьби за права особливих людей є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, і поширення підтримки прав, гідності і повноцінного життя людей з інвалідністю. Люди з обмеженими можливостями є повноцінними членами суспільства, однак часто їх права порушуються більше, ніж права інших людей. Міжнародний день боротьби за права інвалідів – це спосіб привернути увагу суспільства до проблем цих людей.

Нагадаємо, що на базі  КЗ «Бібліотека для дорослих» Хмільницької міської ради діє клуб #DOCUDAYSUA   одним із завдань якого є правова просвіта та вільний доступ громадян України до кращого документального кіно з усього світу. За допомогою фільмів та дискусій ми поширюємо знання про права людини та про методи їх захисту, формуємо в українському суспільстві розуміння людської гідності як найвищої цінності, розвиваємо громадянський активізм.

Модератор кіноклубу  #DOCUDAYSUA  Оксана Ошовська   радить переглянути  документальні фільми з колекції мережі DOCU/CLUB :

«ДОРОСЛІ»  Режисер:  Майте Альберд.

Аніта, Ріта, Рікардо та Андрес уже 40 років ходять у школу для дітей із синдромом Дауна. Після стількох років їм починає набридати це безпечне, добре знайоме середовище. Їм уже більше 45 років, і в декого з них виникає відчуття, що робота у шкільній пекарні більше не є для них викликом. Крім того, вони прагнуть свободи на більш особистому рівні. Аніта й Андрес закохані одне в одного, але досі живуть із батьками. Вони мріють про тихе місце, де вони могли б побути вдвох на самоті, і хочуть одружитися і мати сім’ю. На жаль, суспільство, у якому вони живуть, не має засобів, щоб задовольнити їхнє бажання більшої незалежності. Попри те, що їх навчають, як стати «відповідальними дорослими», усі четверо залишаються залежними від інших, які приймають за них рішення. Це велике розчарування для них.

«ІОН» Режисер:  Олів’є Мажі.

«Мене звуть Іон. Хто б міг уявити, яка доля чекає на мене: народження за румунської диктатури, втрата зору через нещасний випадок, раптовий виїзд за кордон, аби уникнути хаосу, страху й погроз? Я точно знаю одне: доля подібна до злочинців, яких я тепер підслуховую для федеральної поліції Бельгії. Маючи дещицю сили волі, завжди можна уникнути її примх. Цього мене навчив давній та відданий друг дитинства. Цей друг – література. Без неї я, мабуть, не став би тим, ким є зараз».

«БУЛЕР» Режисер: Лі Гірш.

У фільмі задокументовані реакції вчителів та адміністраторів на агресивну поведінку, які порушують кліше «діти просто поводяться, як діти», і відображений дедалі ширший рух серед батьків і молоді, спрямований на зміну ставлення до булінгу в школах, спільнотах та суспільстві загалом.

«СИНДРОМ ПАНКА» Режисер: Юкка Карккайнен, Я-П Пассі.

Головними героями стрічки «Синдром панка» є члени найкрутішого панк-рок-гурту Фінляндії Pertti Kurikan Nimipäivät. Учасники групи – Перті, Карі, Тоні та Самі – попри вади психічного розвитку грають свою музику гордо й піднесено. Режисери разом із музикантами проходять шлях від нікому не відомої дивної групи до шаленої популярності. Ми бачимо, як вони лаються, закохуються та переживають сильні емоції. Сміються, плачуть, п’ють і сваряться за місце на передньому сидінні автобуса. Потім настає час миритись і розмовляти з людьми, розказувати їм, яка чудова їхня група. Їхні пісні – про проблеми в суспільстві, а також про речі, з якими ці люди стикаються щодня: як тупо робити педикюр і як сумно жити в гуртожитку. Панк-рокери також діляться своїми думками із політиками й тими, чиє ставлення до людей із розумовими вадами потребує суттєвого вдосконалення.

Отож, після карантину ми чекаємо на Вас, щоб разом подивитись  документальні фільми з колекції мережі DOCU/CLUB, які розповідають про порушення прав людей з фізичними та ментальними вадами і долучитись до вирішення їх проблем .