Часом мені здається, що ті вірші,

то винагорода за біль,  а часом , − що кара.

Л. Тарабанчук «Душа», с.52

Вона не уродженка Хмільника і району, але долею судилось знайти другу половину і переїхати у м. Хмільник та вчителювати з 2015 року у Порицькій ЗОШ І-ІІІ ст.. Ця освітянка пише вірші та прозу. Нещодавно  наприкінці 2019 року колектив районної книгозбірні отримав від неї подарунок – книгу-откровення «У моїх долонях». Знайомтесь – це Людмила Вікторівна Тарабанчук.

Ось, як сама авторка пише про свою першу збірку: «Кажуть, що людина складається з книг, які вона прочитала, але не всі знають, що людину, як і книгу, також можна прочитати. Сьогодні я  − відкрита  книга, адже мої вірші – це моє спілкування, це сповідь душі, це злети і падіння, це все те, що я відчула і прожила, адже Бог наділив мене здатністю щиро любити, гостро відчувати чужий біль  і співчувати».

         Перша частина збірки – це поетичні рядки в яких Людмила Тарабанчук сповідується читачеві, це роздуми про Житття – справжнє і правдиве, фальшиве і підступне, радісне і брехливе. Її вірші щирі і відкриті, як і сама авторка збірки «У моїх долонях».

           Тарабанчук, Л.В.  У моїх долонях. - Хмельницький, Вии-во ФО-П Стасюк Л.С., 2019. - 60 с.

  Приверне Вашу увагу наприкінці збірки психоаналітичний нарис «Душа». І хоча авторка молода жінка, вона піднімає віковічні питання – стосунки між чоловіком і жінкою, вірить, що кохання може тривати все життя і прагне допомогти читачам зустріти і берегти любов.

Книга видана за сприяння народного депутата України Петра Васильовича Юрчишина.

Книга розрахована на широке коло читачів.

Колектив бібліотеки щиро вітає авторку  книги «У моїх долонях» Людмилу Вікторівну з виходом першої збірки та зичить міцного здоров’я, творчого натхнення та нових, нових книг.