«Ната́лка Полта́вка» — п'єса, написана 1819 року Іваном Котляревським.  Поштовхом для написання «Наталки Полтавки» для Котляревського стало життя українського суспільства, лірично-побутові, обрядові, купальські пісні такі як балади «Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна» тощо. Також натхненням до написання п'єси для Котляревського стала невдала п'єса «Козак-стихотворец» Олександра Шаховського, у якій було неправдиво зображено тогочасне українське сільське життя. Шаховський був погано ознайомлений з реальним побутом українців, тому допустився багатьох помилок, тому полтавчани  були надзвичайно розчаровані у його виставі. Котляревський вирішив виправити цю прикрість, написавши правдиву п'єсу про українських селян «Наталка Полтавка».

Котляревський вперше в новій українській літературі вводить образ жінки-страдниці — мати Наталки, Терпилиха, що своєрідно відображається у її імені. За жанром «Наталка Полтавка» — соціально-побутова драма, глибоко національна  характерами й естетичною формою, перший твір нової української  драматургії, у якому поєдналися  ознаки  сентименталізму та просвітницького реалізму.

В читальному залі представлена  виставка  однієї  книги до 200 - річчя книжки - ювіляра  «Праматір  українського народного театру». Наталка Полтавка уособлює  в  собі найкращі риси української жінки, яка завжди відстоює людську гідність, бореться за своє щастя.

 Запрошуємо до  бібліотеки.