Як і по війні, 80 років тому, так і нині, третьої неділі серпня, 17 серпня зустрілися на Меморіалі скорботи нащадки невинно знищених під час Другої світової війни хмільничан та вперше побували учасники клубів, заснованих Вінницьким товариством єврейської мови та культури (керівник Олександр Цодікович).

      Пам’ятну зустріч у єдиному в Україні Меморіальному парку жертвам нацизму відкрила голова Хмільницької єврейської громади Марія Колтанюк. Марія Павлівна зворушила усіх присутніх піснею про дітей, які загинули в таборі Майданек (Німеччина). 

На мітингу – реквіємі висловили шану загиблим тоді і нашим воїнам Збройних сил України сьогодні та порівняли минуле з сьогоденням заступники міського голови Миколи Юрчишина ‒  Сергій Редчик, Андрій Сташко, помічник-консультат  Народного депутата України Петра Юрчишина – Андрій Барабан та голова земляцтва хмільничан у Вінниці Василь Федоришин. На заході був присутній секретар міської ради Павло Крепкий та керуюча справами РВА Олена Грицишина.

         З великою повагою та з глибоким розумінням тих сумних події слухали присутні Фаїну Аврамівну Винокурову, архівістку, дослідницю, заступника директора Державного архіву Вінницької області, заслуженного працівника культури України. Саме вона на історичних матеріалах і власних дослідженях виклала подробиці трагічних хмільницьких подій 1941-1944-их років.

Чудовим подарунком стали книги колишнього в'язня Шаргородського гетто Бориса Забарко для єврейської громади м. Хмільника, який зазначив, що у книгах збережені спогади події Другої світової війни у м. Хмільнику. Також Борис Забарко наголосив, що потрібно передавати нащадкам память про минуле і сьогодення ‒ це  наш головний обов’язок.

  Виступ відомої хмільничанки, знавчинні єврейських хмільницьких родів Едуарди Аронівни Давидзон заставив задуматись і про минуле і про наше сьогодення. Хвилиною мовчання вона запросила пом’янути всіх загиблих тоді, понад 80 років тому і нині наших воїнів, які своє життя віддали за нас і майбутнє України. Едуарда Аронівна розповіла про врятовану Розу Соколівську (уродженку м. Хмільника) Марією Ціхановською (1908 р.) з с. Дубова (нині Дорожне) Вінницького району. Зворушив виступ Зінаїди Іщук, доньки Маріїї Ціхановської про переховування Рози у їхньому домі, де на подвірї стояла німецька кухня, а поряд жила поліцайка.

Усі згадували тих, які рятуючи євреїв жертвували своїм життям. На мітинг-пам`яті прийшли онуки праведників світу родини Рибаків.  

Поминальну молитву Кадиш за невинно забитих євреїв фашистами у хмільницькому лісі, а також за убитих воїнів та мирних жителів України прочитав син головного рабина м. Вінниці Шауля Горовіц.

За єврейською традицією учасники заходу поклали каміння, квіти біля могил, висловлюючи шану невинно забитим жертвам.

Гості з Вінниці і Києва побували також у Центрі активності громадян Будинку культури, де були представлені фільми ‒ спогади про розстріли євреїв у Хмільнику. Зворушила до сліз гостей стрічка  «Нехай розкажуть сосни». Уперше у Хмільнику  були представлені фільми спогади, надані керівником науково-дослідницької команди Ольгою Кульбабичною з Асоціації Яхад-ІнУнум (Yahad-In Unum) з Франції та фільм про Голокост у Хмільнику з серії Фаїни Винокурової «Пам'ять жива».

Гості також подивилися відеоролик Катерини Пастушенко «Некрополі восьми поховань Хмільника», який готується на обласний конкурс краєзнавчого відео «Яскраві пазли Вінницького краю» Вінницької обласної бібліотеки для дітей та юнацтва ім. Івана Франка.

Світлини Анатолія Венгрука.