Колекція афоризмів Т.Г. Шевченка
Ми віруєм Твоїй силі
І духу живому,
Встане правда! Встане воля!
І Тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
(«Кавказ» )
Колись Бог нам верне волю,
Розібє неволю.
(«Давидові псалми»)
Мій Боже милий, як-то мало
Святих людей на світі стало.
Один на другого кують
Кайдани в серці. А словами,
Медоточивими устами
Цілуються і часу ждуть,
Чи швидко брата в домовині
З гостей на цвинтар понесуть?
( «Подражаніє 11 псалму»)
Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть.
(«Давидові псалми»)
Добре жить
Тому, чия дуща і дума
Добро навчилася любить!
( «Буває, іноді старий…»)
У всякого своя доля
І свій щлях широкий…
( «Сон»)
Поки живе надія в хаті,
Нехай живе, не виганяй.
(«Варнак»)
Літа не ждуть! Літа летять.
( «Сотник»)
Брехнею, бач, вийдеш всюди,
А не вийдеш в люди.
( « А нумо знову віршувати…»
Мені ж , о Господи, подай
Любити правду на землі
І друга щирого пошли!
( «Царів, кровавих шинкарів…»)
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За нею душу погублю!
( «Сон»,»Гори мої високії…»)
Україно, Україно!
Ненько моя, ненько!
Як згадаю тебе, краю,
Заплаче серденько…
( Тарасова ніч»)
Свою Україну любіть,
Любіть її … Во время люье,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
( « Чи ми ще зійдемося знову?»)
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині…
(«Думи мої, думи мої…»)
В своїй хаті свою й правда,
І сила, і воля.
( І мертвим, і живим…»)
Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклоняйтесь. Все брехня –
Попи й царі…
( «Неофіти»)
Борітеся – поборете….
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
( «Кавказ»)
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
( « І Архімед, І Галілей…»)
І мене в сімї великій,
В сімї вольній, новій,
Не забудьте помянути
Незлим тихим словом.
( «Як умру, то поховайте…»)
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.
( «Злоначинающих спина…»)
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
( «І мертвим, і живим…»)
Мені аж сташно, як згадаю
Оту хатину край села!
( «Якби ви знали, паничі…»)
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра;
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! Волі!
Братерства братнього!
( «І мертвим, і живим…»)
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то залізете на небо;
« І ми н6е ми, і я не я …»)
( «І мертвим, і живим…»)
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
( «І мертвим, і жимим…»)
Село! І серце одпочине;
Село на нашій Україні –
Неначе писанка, село…
( «Княжна» )
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.