«Мені здалося – я живу завжди…» Василь Стус
35 років з дня смерті Василя Стуса – поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, правозахисника та Героя України. Він був найактивнішим представником руху шістдесятників.
Василь Стус усе своє життя боровся за незалежність України. Помер у російському таборі для політв’язнів у ніч з 3 на 4 вересня. Йому було 47 років. Детальніше про його життя та боротьбу з радянською системою – читайте в книгах, які представлені на книжковій виставці «Йому судилося безсмертя».
Звертаємо вашу увагу на книги:
Соловей О. Є, Василь Стус. Відлуння і наближення: науково-популярний нарис / О. Є. Соловей, О. В. Пуніна, М. В. Жилін; ред.. В. В. Мозгунов. – Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса; 2017. – 152 с.
До збірки ввійшли твори Василя Стуса, що є золотим спадком вітчизняної літератури. Читачі також мають можливість ознайомитися з життєвим і творчим шляхом поета.
Стус Василь : Поет і громадянин. Книга спогадів та роздумів / Упоряд. В. Овсієнко. – К : ТОВ «Видавництво «КЛІО»,2013. – 684с.,іл.
Духовний подвиг Василя Стуса не пропав марно. Доказ тому — зростання інтересу до його творчості й особи. До цієї книжки увійшли спогади та роздуми друзів, знайомих і родичів, які вважали своїм обов’язком зберегти правдивий його образ для майбутніх поколінь. Хтось написав чи розповів по свіжому сліду, і ці свідчення найцінніші, інші — з відстані часу, і це виважені оцінки.
Поет і Громадянин — це не дві різні його іпостасі. Це цілісна Особистість не лише національного, а вселюдського масштабу. У цьому переконуєшся, читаючи свідчення й оцінки людей різних національностей і різного світогляду.
Книжка адресована насамперед молодому поколінню українців, яке потребує, щоб попереду йшов хтось бездоганний і відважний. Людина морального абсолюту, яка знає, що «обов’язки сина народу, відповідального за цей народ, — єдині обов’язки».
"І в смерті з рідним краєм поріднюсь": Василь Стус і Вінниччина / упоряд. Н. Ю. Гнатюк, Т. Г. Ковальський. – Вінниця : Державна картографічна фабрика, 2011. – 528 с.:фото.
До книжки ввійшли вірші, уривки з листів видатного поета, Героя України Василя Стуса, присвячені рідному Подільському краєві (народився 6 січня 1938р. в с. Рахнівка Гайсинського району на Вінниччині). Упорядковуючи книжку, автори прагнули не лише подати матеріали місцевих літераторів, журналістів про вшанування Василя Стуса на рідній землі, хроніку Стусівських читань, а й, насамперед, познайомити земляків бодай з часткою спогадів тих людей, які близько знали Василя Стуса. Це болючі свідчення його рідних, друзів студентської пори, побратимів у страшні роки “зеківських” поневірянь, а також сповідальні рядки тих, кому доля і поезія Василя Стуса допомогли стати кращими.
Видання розраховане на учнів загальноосвітніх шкіл, студентів, викладачів і всіх шанувальників українського слова.
Постать Василя Стуса над плином часу: 70-річчю від дня народження присвячується (1938-1985): (Бібліогр. покажч.) – Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2008. – 240 с. – (Наші видатні земляки).
Бібліографічний покажчик «Постать Василя Стуса над плином часу» знайомить читача з творчою спадщиною нашого земляка, талановитого українського поета ХХ століття, пристрасного патріота, правозахисника, Героя України Василя Семеновича Стуса, висвітлює його життєвий і творчий шлях, спогади про нього, вшанування пам’яті в Україні, зокрема на Вінниччині, Донеччині.
Розрахований покажчик на літературознавців, вчителів і бібліотечних працівників, студентську та учнівську молодь, усіх шанувальників його високої поезії.
Найвідоміші цитати Василя Стуса:
- "Завжди любити, щоб завжди помилятися. Але – завжди любити. І відтак існувати, а існувати – це помилятися".
- "Обачні! Золота середина – найнебезпечніша. Ви ж бо подвійні вороги!".
- "Намагайся зрозуміти інших людей, бачити в їхніх життях їхню правду, яку треба приймати, а не оспорювати. Отож, суди про людей не зі своєї позиції тільки, а й з їхньої. Ще краще – з кількох позицій. А як би вчинив тут П'єр Безухов чи Роберт Джордан чи Мартін Іден, наприклад? Для цього треба мати щедре серце. Живуть же по-своєму дерева і квіти, жаби і ластівки, щурі й соколи. І претензій до них ніхто не ставить. Так і люди".
- "Ти ждеш іще народження для себе, а смерть ввійшла у тебе вже давно".
"Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю".
"І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любови, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі".
Запрошуємо до бібліотеки.
|
|