З бентежжя рідного Полісся,
З веселки срібної Десни
Довженка слава, наче пісня,
Іде в безсмертя літ ясних.
О. Гончар
Олександр Довженко – одна з найталановитіших і надзвичайно трагічних постатей ХХ ст. Видатний кінорежисер-новатор, «поет слова і кадру, віртуоз монтажу», самобутній письменник, мислитель і філософ краси, на Батьківщині він – вигнанець з вовчим білетом, «підкошена тінь довічного засланця і мученика за народ
Українська культура напрочуд багата на таланти. Проте далеко не всі вони відбулися: одні змушені були відмовитися від себе, деградували, інші емігрували, ще інших репресували – факти загальновідомі.
Олександр Довженко – єдиний, що й за таких умов насправді став митцем світової величини, ім’я якого входить у всі енциклопедії, антології світового кіномистецтва – прожив у культурі нетипове життя. Так він змушений був відмовитися від своїх політичних переконань, його примушували створювати антиісторичні твори. Однак правда його творчості є вищою за все це. Як засновник українського кіно Олександр Довженко створив фільми, які стали новим словом у світовій кінематографії. Його кінострічка « Земля» увійшла до десятка найкращих фільмів усіх часів і народів, а сам митець був визнаний першим поетом кіно.
До уваги присутніх на абонементі для дорослих оформлено виставку- пораду « У поколіннях я озвуся …», на якій висвітлено літературну, художню та кінематографічну спадщину Довженка, його творчі задуми, що дають уявлення про долю митця та його внесок у розвиток української і світової культури.
|