Як свідчать архівні дані, Операція «Захід» (в оригіналі «Запад») була однією з найбільш масових і оперативних сталінських депортацій. Ідея проведення репресивно-виселенської акції виникла у радянських органів державної безпеки ще на початку 1947 року. Планування проводилося на рівні союзних МВС та МДБ СРСР. Суттєво пришвидшила реалізацію цього задуму постанова Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1947 року «Про виселення із західних областей УРСР членів родин оунівців»..
Виселення відбулося на підставі постанов оперативних штабів і особливих нарад МДБ західних областей. 21 жовтня 1947 року о 2-й годині ночі були проведені облави на мешканців Львова, а о 6-й ранку такі ж операції здійснено в селах.
Для населення Західної України це була справжня етнодемографічна катастрофа. Загалом із західних областей України (за винятком Закарпатської) було виселено 26 тис. 332 сімей (77 тис. 291 осіб, з них 18 тис. 866 чоловіків, 35 тис. 441 жінок і 22 тис. 279 дітей).
Більшість депортованих – 21 тис. 197 сімей (61 тис. 66 осіб) було скеровано на роботу у вугільну промисловість східних районів СРСР, решту – 5 тис. 264 сім’ї (15 тис. 202 осіб) відправили в Омську область, де надалі використовували їх на промислових підприємствах та в сільському господарстві. Сотні виселених літніх людей і дітей померло під час транспортування на північ СРСР.
Верховна Рада України 22 грудня 2016 року ухвалила постанову № 1807 щодо відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році, відповідно до якої 21 жовтня цього року вшановується пам’ять про ці трагічні події історії Української держави.
У читальній залі районної бібліотеки для дорослих представлена виставка - спогад «Маловідомі сторінки Української держави», яка розповідає про ці трагічні події. Проходить обговорення книги «Три повстання Січків », яка підготовлена за програмою Харківської правозахисної групи в серії публікацій меморіального характеру.
Людині доволі на ціле життя одного повстання. Тим паче, як за нього дадуть 25 чи хоч би 10 років ув’язнення. Родина Січків повстала тричі. Спогади охоплюють кінець 30-х-1957 та1977-1996рр.: участь в підпіллі ОУН та її ув’язнення в Сибіру, протистояння родини Січків тоталітарному режимові; участь в Українській Гельсінській Групі; відчайдушна шестилітня війна дружини і матері за виживання в неволі чоловіка Петра Січка та синів Василя і Володимира; боротьба за незалежність. Документи яскраво ілюструють напругу боротьби за права людини в Україні та за незалежність.
|
|