І найбільше для мене є свято На світанку зорю зустрічать.                                                  Я.Шпорта

     Народився Ярослав Шпорта 22 вересня 1922року у селянській сім'ї с.Сальниця Хмільницького району. Із спогадів дитинства відомо, що батько Гнат Макарович цікавився літературою, політикою та господарськими справами. Часто заходив до бібліотеки, багато читав, а щонеділі в сім'ї перечитували Кобзаря. Маленькому мрійнику мати оповідала багато безліч українських легенд, Казок, історій, співала пісні. Старша сестра Маруся часто брала Ярослава на базар, де сидів він біля лірника і слухав його думи, пісні про козака Голоту, І.Сірка, Б.Хмельницького, У.Кармелюка...
     Саме в атмосфері добра , краси промайнули дитячі роки Ярослава. Ось, напевно, чому Ярослав вже в третьому класі “ писав речення в риму”.
     Перші свої вірші, за порадою вчителя біології, заслуженого вчителя респуьліки П.Грицика Ярослав надіслав у районну газету “Комуністична зоря” Уланівського району. Це був 1938 рік, а через рік було надруковано вірш “ Полуниці” в обласній газеті “Більшовицька правда” , нині “Вінниччина”. Закінчивши Сальницьку середню школу, у 1940 році погступає до Вінницького педінституту на філологічний факультет. Але мрій не судилось збутись, доля готувала йому іншу дорогу.
     Бойовими дорогами Ярослав Шпорта пройшов усю Велику Вітчизняну. На початку війни був рядовим, а з осені 1943 року — фронтовим кореспондентом. “З редакцією дивізійної газети він проходить бойовий шлях Білоруським, Ленінградським, Прибалтійським фронтами і закінчує війну в Східній Прусії”. Був відзначений нагородами орденом Червоної зірки, медаллю “За відвагу”.
     Зберіглись спогади про творчість Ярослав Шпорти під час Великої Вітчизняної війни: “В 1943 році над окупованою Вінниччиною було скинуто з літака газети, журнали й листівки, в тому числі й журнал “Україна” з віршем Ярослава Шпорти “Олеся”. Хтось доніс окупантам, що батьки поета живуть у Сальниці. Батька кинули до в'язниці, та його врятували місцеві партизани”.
     Після закінчення війни поет залишається зі своєю частиною в Середній Азії, де заочно навчається в Ашхабадському університеті.
     Перша збірка поезії нашого земляка вийшла у 1948 році “Світлий день”. Це була поезія, народжена на війні. Мужністю, чесністю, вірою в гарне майбуття пронизані вірші тематики Великої Вітчизняної війни і написані так , як пережив сам автор.

Вставали ми, на бійішли з чужинцем клятим,
Солдат солдату був у битві рідним братом.
І наших мрій ніхїто розвіяти не міг.
Патрони в хлопців є — фашисту буде кара.
За ниви стоптані , за сльози, за пожари,
За те, що кров'ю ми скропили свіжий сніг.

     За своє коротке життя Ярослав Шпорта випустив всього 9 збірок, які потім були перевидані у 1958, 1969, 1972, 1982 роках. Також відомий наш земляк як перекладач класики з російської , чуваської, таджицької та інших мов.
     Основним напрямкомв поезії Ярослава Шпорти була щира любов до Людини — це робітники, колгоспники, інтелегенція, Визначні особистості України, особливо захоплювався І.Франком, хвилювало героїчне минуле України , рідний край.
     У Шпортовській поезії зустрічаємось з першим коханням, память прояку назавжди залишається у нашім серці.
     З іменем Ярослава Шпорти оживає ціла епоха, покоління, яке вірило у прекрасне майбутнє. Цікаво відмітити, що на всіх світлинах поета він посміхається. Недарма М.Рильський говорив : “Співучий Шпорта з добрими очима”.

Автор збірок віршів і поем

• «Світлий день» (1948).
• «Іранський зошит» (1950).
• «Твої літа» (1950).
• «Лірика» (1951).
• «Мужність» (1951).
• «Запорожці» (1952).
• «Ти в моєму серці» (1954).
• «Дубове листя» (1956).
• «Вибране» (1958).
• «Лірика» (1960).
• «Ліричний вінок» (1969).
• «Поезії» (1982).
• «Стихотворения» (Ленінгрвд, 1957) — у перекладі російською мовою.

Критики про творчість Ярослава Шпорти

     ...Він любив своє чарівне Поділля , йому присвятив свої перші поезії. Любов до рідної землі, до роботящих рук... ось провідні мотиви книг Ярослава Шпорти.
                                                                                В.Лис
      Те, що зробив за своє коротке життя Ярослав Шпорта, лишило помітний слід в українській літературі, характеризує його як одного з яскравих представників фронтового покоління - співців героїчного подвигу подвигу, поета — інтернаціоналіста.
                                                                                Б.Степанюк
     Мислив він масштабним національними і категоріями не тільки тому, що крізь його поетичні інтерпретації пройшли художньо осмислені іпостасі М.Залізняка, І. Гонти, Л.Кобилиці, О.Довбуша, У.Кармелюка, Б.Хмельницького, Г.Сковороди, Т.Шевченка, І.Франка, П.Тичини, М.Рильського , а тим, що зумів показати їх у котексті великих подій, великої історії і з великим одухотвореним пафосом.
                                                                                Г.Мовчанюк

Радимо прочитати

1. Лис В. Слово про Ярослава Шпорту //Молодь України.-1969.- 5, 7, 8 жовтня.
2. Співець дружжжби народів СРСР //Червон. прапор .-1972.-19 верес.
3. 1922 Ярослав Шпорта 1972 (5-0 років з дня народження українського поета, нашого земляка)//Червон. прапор.-1972.- 16 верес.
4. Гребельський С. Співучий з добрими очима//Вінниччина.-1992.- 15 верес.
5. Мовчанюк Г. Чому забутий Ярослав Шпорта? //Вінниччина.-1995.- 11лип., 14 лип.

Довідкові матеріали

1. Письменники Радянської України /Ред. В.Пасічний.-К.: Рад. письменник , 1960.-с.563
2. 22червня -9травня. Письменники України у Великій Вітчизняній війні: Бібліографічний довідник.- К.: Рад. письменник, 1980.- с.367
3. З — над Божої ріки. Літературний бібліографічний словник Вінниччини / Упорядник А.Подолинний.Вінниця: Континент -Прим, 2001.- с