+ Письменники краю

Козак Володимир Улянович
(Семибрат)
(6.8.1930- 5.8.1995 рр.)

Український поет

Серцем я прописаний навіки
В цім селі. З оцими ось людьми.
                                                 В.Козак

     Народився 6 серпня 1930 року в с.Пагурцях Хмільницького району. Спочатку навчався у Пагурецькій школі, потім у Лознянській .Навчання перервала Велика Вітчизняна війна,...” евакуацію провів у Казахстані, побував на Поволжі, в Зауралі. Працював учнем теслі в радгоспній майстерні, рільником у польовій бригаді, ремонтником на залізниці.” Спогади про ті важкі часи відбились у вірші “ В Казахстані”

Мене стрічали дні похмурі
(Я поховав малих братів).
В степу гули піщані бурі,
Як проводжав на фронт батьків.

      Після війни стає студентом філологічного факультету Житомирського педінституту. В роки студенства запам'ятався знавцем атничності та зарубіжної літератури, великим любителем слов'янського фольклору.
      З 1954 -1967 роках викладав українську мову і літературу в середніх школах Ємільчинському та Черняхівському районах. У цей період розпочинає друкуватись в газетах “Радянська Житомирщина”, “ Літературна Україна” , в журналі “Дніпро”. У 1967 — 1969 роках — працівник редакції обласної газети “Радянська Житомирщина”. З 1969 року — старший редактор редакційно — видавничого відділу Житомирського обласного управління в справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі.
      Друкуватися почав 1954 року . Вірші перекладались російською, адигейською, білоруськими мовами. Член Спілки письменників України з 1974 року.
      Помер 5 серпня 1995 року у м.Києві. Похований у рідному селі Пагурцях .

Автор збірок віршів і поем

  • “Карби на граніті”1965 р.)
  • “Лебеді і стріли” (1970 р.)
  • “Така велика земля” (1978р.)
  • “Цвіте верес” (1986 р.)
  • “Грозолом або Дума про нічний Чорнобиль” (2006 р.)

Критики про творчість Володимира Козака

...”Лебеді і стріли” В.Козака - назва цілком умитована: є в збурці і лебедина ніжність, і вражаючі стріли зненависті супроти зла і неправди.
                                                                                М.Клименко
Учитель, журналіст , поет...
На якій би ниві не трудився Володимир Улянович, мета його залишилась усе тією ж : нести людям уроки правди,доброти, прищеплювати заповіти любові до отчої хати , до рідної землі і всієї матері — України.
                                                                                Літературна Україна.-1995.-24 серп.
Ще одна особливість творчої манери В.Козака, що простежується і в поемі,- це насиченість тексту авторськими неологізмами: грізниться мука, шляхи всеземні, стобіди грабастують землю, стозвонами храмів розбуджуй людей, громоатомні дзвони та ін.. Цей лексичний пласт створює ілюзію масштабності, силу справжнього словесного грозолому.
                                                                                В. Степанюк

До вашої уваги Хмільницька районна бібліотека для дорослих пропонує книги Володимира Уляновича Козака (Семибрат):

     Збірка  В.Козака “Така велика земля” складається з 49 віршів. Книга поділена на дві частини- “Весняний проріст”  та  “ З братерського поля.”  В першій  оспівується  праця , природа рідного краю та  інтимна лірика. Друга розповідає  про боротьбу в роки  Великої Вітчизняної війни.

“Це значна, оригінальна дуже
сучасна річ...яка, гадаю, могла б
зацікавити будь — який із наших
часописів ..”
                                                            О,Гончар

     Друга збірка Володимира Козака “Грозоломи або Дума про нічний Чорнобиль” вийшла через десять років після смерті поета. Вірші, які увійшли до цієї збірки поет почав писати у травні 1986 року , після чорнобильської трагедії по грудень 1989 р.. “А правив , уже будучи невиліковано хворим (“До серця підступають роззявлені клешні саркоми”).
     Збірка про трагедію Чорнобиля , в якій “ він намагався передати особистісне ставлення до цієї події, спираючись на власний досвід і на власні інтелектуальні на духовні реакції” (П.БІЛОУС). Зустрічаємо зворушливі рядки присвячені своїй рідній землі, своїм найріднішим та землякам:


Тут мене в добрі ростили, з хлібом,
З мукою — любов'ю до землі,-та матері :
Я бачу : між латать пере хтось білу хустку
І чую голос материн із далини...
Печалі, горе — мов хто зняв рукою,
І зморшки розійшлись , забрала та вода.
А хусточка пливе небесною водою,
І мати там стоїть, врочиста й молода.

Радимо прочитати

  1. Клименко М. Бачити зором людство // Літ.Україна.-1976.- 20 лют.
  2. Сингаївський М. Перші весняні//Літ.Україна.-1965.- 14 трав.
  3. Околодько П. Повернення до рідного краю //Життєві обрії.-1995.- 6 верес.
  4. Володимир Козак (Семибрат) //Літ.Україна.-1995.- 24 серп.
  5. Степанюк В. Не згасне пам'яті свіча //Життєві обрії.-1995.- 23 верес.
  6. З мукою до землі //Життєві обрії.-1996.- 14 груд.
  7. Мазур В. Тобою мій край живу!//Життєві обрії.-1998.- 21 лист.
  8. Козак Л. Пам'яті поета //Життєві обрії.-2004.- 4 серп.
  9. Степанюк В. Станси життєвих утрат//Життєві обрії.-2005.- 13 серп.
  10. Козак Л. Його поезія житиме вічно //Життєві обрії.- 2005.- 5 листоп.
  11. Козак Л. Дзвони Чорнобиля //Життєві обрії.- 2006.-1111129 квіт.
  12. Краса поезії Володимира Козака.//Життєві обрії.- 2007.-11 серп.
  13. Степанюк В. Чорний біль Чорнобиля. Або “Грозолом”//Життєві обрії.-2007.- 21 квіт.
  14. Козак Л. Життя, мов пісня//Життєві обрії.- 2008.- 1 серп.

Довідкові матеріали

  1. Письменники Радянської України // сос. В.Коваль, В. Павловська.-К.: Рад . Письменник,1988.- с.155
  2. Українська літературна енциклопедія //Ред. Колегія О.Дзеверін , Е.Вервес.-К.: Гол.Редакція Укр. Радянськ. Енциклопедія, 1998.-с.518
  3. З — над Божої ріки. Літературний бібліографічний словник Вінниччини// Упорядник А.Подолинний.Вінниця: Континент -Прим, 2001.- с.153-154.
  4. Хмільницькі світовиди. Бібліографічний словник.-Вінниця: Велес, 2002. -с.87-88